Цього Різдва давайте згадаємо Джорджа Майкла, який був комуністом і боровся за права шахтарів
Джорджа Майкла немає з нами майже три роки і, звичайно, ми сумуємо за ним – але після його смерті про нього вийшло багато хорошого. Наприклад, він був таємним філантропом. І тепер стає ясно, якою була політика Джорджа Майкла – він не тільки виступав з безліччю благодійних концертів, він, мабуть, був членом Ліги молодих комуністів.
Незабаром після його смерті Генеральний секретар Комуністичної партії Великобританії, Роб Гріффітс, заявив, що Майкл вступив в Лігу під своїм справжнім ім’ям, Георгіос Кіріакос Панайоту.
General secretary of the Communist Party of Britain says the late singer George Michael was formerly a member of the Young Communist League pic.twitter.com/wAGSC1Yvbq
— Ben Norton (@BenjaminNorton) December 27, 2016
Інші приклади політики Джорджа Майкла
Один з найвідоміших прикладів політичної активності Джорджа Майкла – це коли він виступив з безкоштовним концертом для медсестер Національної служби охорони здоров’я (НСОЗ), організації, що займається соціальною охороною здоров’я в Великобританії. Коли його мати померла від раку в 1997 році, він завжди згадував медсестер, які дбали про неї в її останні дні – і влаштував спеціальний концерт подяки в 2006 році.
І, звичайно ж, він не ухилявся від політики в своїй музиці. Він виконав антивоєнну пісню Дона Макліна «Могила» в знак протесту проти війни в Іраку в 2003 році (нижче). Маклін сказав, що він «пишається Джорджем Майклом за те, що він захищав життя і розсудливість». Він додав: «Я радий, що він вибрав мою пісню, щоб висловити ці почуття».
Це були не всі його заяви проти іракської війни. Його пісня 2002 року «Убий собаку» (нижче) дуже критична до прем’єр-міністра Тоні Блера і президента Джорджа Буша. Він навіть назвав Блера «більш зарозумілим», ніж Маргарет Тетчер, за підтримку війни в Іраку, не дивлячись на те, що громадська думка була категорично проти.
Політика Джорджа Майкла і страйк шахтарів
Як згадував Гріффітс, Джордж Майкл – тоді ще в Wham! – дійсно зробив сильний вплив на підтримку страйку шахтарів 1984-85 рр. Варто відзначити, що є гей-зв’язок зі страйком шахтарів. У той час прем’єр-міністр Маргарет Тетчер оголосила про закриття ряду шахт і позбавлення роботи 20 000 шахтарів, Національна спілка шахтарів оголосила страйк.
У шахтарів були несподівані союзники – які незабаром утворили групу «Лесбіянки і геї, підтримуючі шахтарів» (або ЛГПШ). Вони навіть влаштували власний благодійний концерт Pits and Perverts, де хедлайнером виступив Bronski Beat. (Wham! З’явилася за пару місяців до цього.)
Оскільки спільнота ЛГБТ приєдналася до шахтарів, вони сформували коаліцію між квір співтовариством і профспілками – і шахтарі повернулися до роботи. Групи шахтарів почали підтримувати і брати участь в Прайдах. Це призвело до того, що лейбористська партія, ліва політична партія у Великій Британії, взяла на себе зобов’язання підтримувати права ЛГБТ в 1985 році. А коли в 1988 році вступив в силу розділ 28 Закону про заборону на просування «гомо», шахтарі об’єднали зусилля з активістами ЛГБТ в боротьбі за права.
Незважаючи на те, що група оголосила про те, що вони «згортаються» в 2015 році, вони все ще існують. Як доказ – драматичний фільм Pride 2014 року висвітлює деякі з цих подій. Його трейлер нижче:
Цього Різдва запаліть свічку за Джорджа Майкла – і нехай ми скоро побачимо когось схожого на нього.
Ця стаття була вперше опублікована 20 грудня 2017 року і оновлена 25 листопада 2019 року
Переклав на українську користувач Hornet @dimonnn