Ісландський музей фалосів – це унікальний пам’ятник слави пенісу

Ісландський музей фалосів – це унікальний пам’ятник слави пенісу

Be first to like this.

This post is also available in: English Русский ไทย

Ісландський музей фалосів намагається послабити деякі табу, пов’язані з твоїм улюбленим біологічним органом, пенісом, за допомогою гумору, науки, мистецтва і великої кількості пенісів в банках.

На своєму веб-сайті музей хвалиться, що це «можливо єдиний музей у світі, в якому є колекція зразків фалосів, що належать всім типам ссавців, що мешкають в одній країні». Дуже специфічний напрямок роботи.

Колекція музею

У колекцію музею входить більше двохсот пенісів і частин статевого члена, що належать істотам Ісландії, включаючи китів, моржів і людей.

Кілька чоловіків заповіли свої пеніси музею після їх смерті. Один з них, американець з татуюванням «зірок і смуг» (прапор США) на геніталіях, з гордістю оголосив, що хоче пожертвувати свій пеніс ще за життя.

Там навіть є фольклорна секція, присвячена пенісам міфічних істот: тролів, русалок (точніше русалів чи то тритонів) і декількох різновидів привидів.

Куратор і директор музею, Гьйортюр Гіслі Сігурдссон (Hjörtur Gísli Sigurðsson), каже, що йому настільки подобаються експонати, що він не може вибрати свій найулюбленіший.

«Правда в тому, що в кожній секції музею у мене є свій фаворит», – говорить він. «У відділі морських ссавців кашалот є претендентом на цей титул тільки завдяки його величезному розміру, але мій улюблений експонат – це пеніс моржа, який ми отримали в 2008 році від надзвичайно великої і старої тварини, яка повзла по землі і загинула від старості».

Сігурдссон також похвалив пеніс оленя за його «миле забарвлення». З іноземних зразків йому подобається жираф, якого він описує як «великий, світлий зразок, що має форму якогось предмета з космічного фільму, з маленьким щупальцем на передньому кінці».

Історія музею

Як розповідає засновник музею Сігурд Хьяртарсон (Sigurður Hjartarson), все почалося з пеніса бика. Під час літніх канікул в сільській місцевості, майбутній засновник музею фалосів отримав в подарунок батіг, зроблений з пеніса бика, щоб поганяти тварин на фермі.

Роками пізніше, в 1974, коли він працював директором в середній школі, деякі з вчителів почали приносити йому пеніси китів, щоб його подражнити.

Але замість того, щоб розсердитися, Хьяртарсон був зачарований. Він почав їх колекціонувати, так само, як і пеніси інших видів ссавців. Його особиста колекція поступово зростала, і в 1997 році він відкрив музей в Рейк’явіку.

Нинішній директор Сігурдссон зайняв місце свого батька в 2011 році.

«Коли мій батько вирішив відійти від справ, я дуже легко і радісно це сприйняв», – говорить Сігурдссон. «Я сподіваюся, що в майбутньому, коли я вирішу вийти на пенсію, мої діти так само займуть моє місце».

Місія музею

Сігурдссон сподівається, що музей допоможе своїм відвідувачам звільнитися від деяких табу, пов’язаних з пенісом.

«Ми сподіваємося, що люди зрозуміють: абсолютно всі теми можна обговорювати, якщо робити це в правильній манері. Ми намагаємося показати нашим відвідувачам, що пеніс це така ж частина нашого тіла, як і будь-яка інша. Просто він так довго був оповитий таємницею і соромом, що ми не можемо говорити про нього, як про наші руки або ноги, наприклад. Ми ж виставляємо його на загальний огляд».

(Головне зображення взято з веб-сайту iсландського музею фалосів)

Переклав українською користувач Hornet Slava

Quantcast